четвер, 25 серпня 2016 р.

Відкрили пам’ятну дошку загиблим учасникам АТО

      Нинішні урочистості до Дня Державного Прапора України, на жаль, ще затьмарені антитерористичною операцією. Кожен новий день більшість із нас починають зі свіжих повідомлень з лінії вогню. І щодня ми благаємо Бога, аби війна якнайшвидше скінчилася й повернулися додому живими й неушкодженими наші земляки. Сьогодні, радіючи святковим подіям, ми не маємо права забувати про тих, хто боронить наші кордони на Сході, і про тих, кого вже немає серед нас.
      Дошку пам’яті нашим землякам, які віддали своє життя за Україну, урочисто відкрили 23 серпня у фойє Будинку ради.
     «Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води… В годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди» — ці слова Володимира Сосюри, викарбувані на головному панно першого поверху адміністративного приміщення, саме про наших сьогоднішніх героїв. Це вони, не роздумуючи, відразу стали до лав Збройних сил. Іншого собі й не уявляли. На Донбасі мріяли про той час, коли війна завершиться й вони повернуться до мирних справ. Утім, не вийшло… Тепер навічно їхні імена закарбовані в наших серцях.
…Сергій Дейнега народився й жив у Кобзівці. Трудився в місцевому господарстві — ПАОП «Промінь». Двадцять першого лютого минулого року святкував би своє 30-річчя. Та доля розпорядилася інакше. Лише півроку прикордонник Дейнега ніс свою відповідальну варту. Нещадна куля обірвала життя юнака 23 жовтня 2014-го.
… Сергій Глєбов з’явився на світ 1967 року в Берестовеньці. Одинадцятого вересня 2014-го його мобілізували у військо. А 12 січня поточного року прапорщик Глєбов загинув унаслідок наскрізного вогнепального поранення в серце. Удома на Сергія чекали дружина і 12-річний син.
…Солдат Григорій Калашник на війну потрапив 5 листопада 2015 року з Миколо-Комишуватої. Не минуло й двох місяців, як страшна звістка чорною крицею облетіла селом. Сорокарічний мужній боєць загинув. У гіркій печалі залишилися вдова та осиротілий син.
    Ось такі сумні історії переповідає ведуча. У хвилині мовчання перед пам’яттю загиблих в АТО схиляють голови бойові побратими, представники влади та громадськості. Поминальну свічку біля пам’ятної дошки запалює учасник антитерористичної операції, лікар-хірург Юрій Бокал.
     До присутніх на заході звертаються перші керівники району: очільник райдержадміністрації Євген Третяков, голова райради Володимир Птишник і міський голова Володимир Максим. Зокрема Є. Третяков згадує, як одним із перших у Кобзівці вони збирали на військову службу Сергія Дейнегу. — Нині ми маємо пам’ятати своїх героїв, — говорить він. І додає, що Дня Збройних сил України на цій стіні з’явиться ще один стенд, на якому розмістять світлини живих героїв — наших земляків, які повернулися й ще перебувають в зоні збройного конфлікту.

       На церемонію відкриття пам’ятної дошки завітала й Світлана Скринник. Молода жінка має щире любляче серце. Разом із чоловіком вони виховують трьох донечок — одну рідну й двох прийомних. Два місяці тому пані Світлана почула про акцію «Подаруй захиснику вишиванку» й відразу взялася до роботи. А нині вона вручила вишиванку голові громадської організації «Спілка учасників АТО» Сергію Сливці, бо дізналася, що чоловік 29 серпня знову повертається боронити кордони нашої держави.
— На сорочці не лише традиційні національні кольори, а й герб Краснограда, — каже пані Світлана. — Із Сергієм Сливкою ми знайомі з дитинства, тож хочеться, аби вона вберегла його від лихої долі й принесла лише щастя й любов.
     А найменша донька родини Скринників, Настуся, сплела синьо-жовті обереги й пов’язала їх на руки учасникам АТО як символ життя, миру та злагоди.
першого лютого минулого року святкував би своє 30-річчя. Та доля розпорядилася інакше. Лише півроку прикордонник Дейнега ніс свою відповідальну варту. Нещадна куля обірвала життя юнака 23 жовтня 2014-го.

Немає коментарів:

Дописати коментар