Неймовірно захопливий турнір із пляжного волейболу відбувся у неділю, 7 серпня, на зоні відпочинку с. Кобзівка.
Сьомий рік поспіль кобзівці гостинно приймають усіх охочих позмагатися за головний волейбольний трофей. Нагадаємо, що цю добру традицію свого часу започаткував Іван Михайлович Гулий — засновник і небайдужий керівник ПАОП «Промінь». Він переймався не лише долею господарства, а й жив турботами земляків. Дбав про виховання юного покоління. Вважав, що активне дозвілля набагато краще, ніж просто бити байдики. Отож і майданчики спортивні облаштував, і волейбольні сітки придбав, і молодь заохотив до занять. Сьогодні, на жаль, натхненника корисних справ уже немає серед нас. Утім, пам’ять про нього жива. Про це свідчить і нинішній турнір, який виявився найчисленнішим з усіх попередніх. Дев’ятнадцять команд із Харкова, Лозівського, Кегичівського та Красноградського районів узяли участь у поєдинках.
Перед початком двобоїв спортсмени шикуються перед імпровізованою сценою. Зі світлини на них споглядає Іван Гулий, ніби вселяючи кожному впевненість у своїх силах. Гостей вітає онук І. М. Гулого, голова райдержадміністрації Євген Третяков. За словами керівника краю, йому приємно, що з кожним роком Кубок набуває все більшої популярності, відповідно розширюється географія його учасників. Згадати Івана Михайловича й проявити себе в чесній безкомпромісній боротьбі може кожен. Однак переможуть найсильніші. Гри без травм побажав Є. Третяков волейболістам.
Змагання розпочинаються відразу на двох майданчиках. Судять матчі Анатолій Безродний і Василь Красюк. За регламентом передбачається зіграти 46 поєдинків. Боротьба вестиметься за ігровою сіткою до двох поразок. За результатами жеребкування у двобій вступають: «Авангард» із Краснограда проти «Променя-2» (с. Кобзівка), «Соточка» (смт Панютине) проти команди «Лукашівка». Перемогу здобувають брати Довгуші з Кобзівки та найстарші учасники — Пшеничников Дмитро і Хмелевський Юрій (цим чоловікам за п’ятдесят, тож і команду назвали відповідно «Соточка» — це якщо докупи скласти вік обох). Далі з кожним поєдинком напруження лише зростає. Ті, хто «спалився» в основному етапі, переміщаються в сітку «лузерів» і звідти намагаються дібратися до вершини, а переможці матчів торують шлях до фіналу в яскравих битвах. Слід зазначити, що наші місцеві команди робили все можливе, аби виграти. Та правила в пляжному волейболі безжальні: двічі здобув поразку — на виліт. Таким чином нашим землякам цьогоріч не довелося позмагатися за призові місця. Заради справедливості скажемо лише, що містянам Денисові Фокіну та Артемові Марченку (єдиній команді!) вдалося переграти фаворитів із Панютиного.
Зрештою «бронзу» вибороли «Рибаки» із Кегичівки, «срібло» — «Іноді» з Лозової. Кубок здобула команда «Соточка» (Панютине). Решта команд отримали грамоти, а призери змагань — кубки, медалі та грошові винагороди.
Насамкінець усіх учасників змагань господарі частували наїдками. Тож витрачені калорії можна було швидко поповнити смачною й поживною їжею.
Задоволеними залишилися як гравці, так і глядачі. Справді, нинішній турнір продемонстрував високий клас підготовки спортсменів, які показали яскраву гру. Хлопці кажуть, що їм було чому повчитися на майданчику. А Д. Пшеничников та Ю. Хмелевський — володарі почесного трофею — добродушно сміються: «Молодь напирає, тож розслаблятися не доводиться. Очевидно, рівень команд зростає». А ще учасники змагань щиро дякували організаторам й особисто Євгену Третякову, котрі підтримують жвавий інтерес до волейболу. Напевно, так і має бути. Адже Україні потрібна здорова нація.
Немає коментарів:
Дописати коментар